Учнівське самоврядування – це старт для початку професійного зростання, можливість вчитися, бути відповідальним за себе і за інших. Наш час потребує лідерів нової формації. Людей компетентних, відповідальних, здатних мислити неординарно. Проблема виховання молодих лідерів – це проблема підготовки людини майбутнього, людини, яка відповідає вимогам ХХІ століття.

Ось чому необхідні пошук і підтримка учнівської молоді, чиї особистісні переконання спрямованні на активну участь у громадському житті, молоді, яка має організаторські здібності, усвідомлює себе потенційним лідером, має бажання використовувати свою енергію та здібності заради інших. Цілком очевидно, що навички управління суспільством стануть надбанням людини тоді, коли участь в учнівському самоврядуванні сприятиме набуттю вихованцем необхідних знань, умінь і досвіду соціальної дії.

Участь молодого покоління в учнівському самоврядуванні – важливий шлях і умова залучення учнівської молоді до радикальних перетворень, що відбуваються у нашому суспільстві. Найвідчутніші результати у формуванні соціально компетентної молоді дає широка варіативність учнівського самоврядування.

Школа – це модель майбутнього суспільства. Основи громадського становлення та демократії закладаються з дитячих років, і самоврядування допомагають учням організувати власне життя своїх товаришів. Учні потребують практичних навичок управлінської діяльності, і саме вчителі їх забезпечують. Головною умовою розвитку самоврядування є наявність педагогів, які хочуть і вміють співпрацювати з учнями.

Саме від педагогів залежить, чи зможе він довіряти учням самостійно вирішувати більшість питань їхнього колективного життя, чи зуміє переконати їх у тому, що, крім них, ці обов’язки ніхто не зможе виконати. Тільки тоді самоврядування стане потребою колективу. Учнівському самоврядуванню притаманна раціональна внутрішня організаційність, що виявляється у загальній захопленості справою, нових ініціативних, високому рівні відповідальності за спільну справу.

Зараз розвивається нова технологія освітнього процесу на основі самоврядування. Для учнівського самоврядування відкрилися цілком інші перспективи, а саме: бути реальною часткою педагогічного процесу (участь та співпраця дорослих і дітей у спільних справах).

Саме в дитинстві людиною усвідомлюється її роль у вирішенні справ громадянського життя як основи подальшої позиції в дорослому житті. Однією із форм залучення дітей до участі у громадському житті є учнівське самоврядування.

Учнівське самоврядування будується на підставі співзвучних потреб дитини на суспільстві. Головною задачею педагогів у цій системі є постійна підтримка мотиваційно-потребнісної сфери дитини, тобто підтримання такого стану, за якого стає необхідним постійне самовдосконалення та бажання і наміри стати гідним громадянином держави. Разом із тим реалізація завдань з організації учнівського самоврядування в школі пов’язана з необхідністю подолання такої суперечності: з одного боку, самоврядування потребує самостійності школярів, з іншого – воно неможливе без удосконалення педагогічного керівництва. Самоврядування не означає залишення дітей сам на сам, а є об’єктом і результатом найскладнішої, найвищої форми керівництва дитячим колективом.

Слід зауважити, що метою роботи учнівського самоврядування є згуртування учнівської молоді на корисні, добрі справи, виховувати в них кращі риси громадянина України, захищати їх права, інтереси, робити життя учнів насиченим і цікавим.

Орган учнівського самоврядування – шкільний парламент «Максимум» діє на підставі Статуту, зміни та доповнення до якого обговорені та затверджені на загальношкільній учнівській конференції протокол № 2 від 21.09.2017

 

 

Окрім навчальних, школа має успішно реалізувати виховні завдання. Ці завдання спрямовано на формування в учнів здатності посідати стійку громадянську позицію, виховувати в собі ділові якості, максимально сприяти реалізації творчих здібностей.

На сучасному етапі учням надано більше прав і повноважень, створено широкі можливості для самореалізації кожного; вони здобувають управлінські вміння, навчаються жити в демократичному суспільстві. Сучасному випускникові потрібна не абсолютний багаж знань, а вміння їх здобувати, аналізувати та застосовувати в конкретній ситуації, тому учнівське самоврядування є засобом формування ціннісного ставлення особистості.

Не слід плутати шкільне самоврядування з учнівським. Шкільна громада об’єднує не лише учнів, але й інших суб’єктів шкільного життя. Учнівське самоврядування створюють виключно учні й тільки вони. Воно є незалежною організацією, в якій учні самостійно приймають будь-які рішення. Усе, що не підлягає забороні, дозволено. Самоврядування представляє інтереси учнів перед учителями. Органи учнівського самоврядування взаємодіють із педагогічним колективом школи на засадах співпраці, що сприяє творчій діяльності учнів і дорослих.

Основними засобами вдосконалення педагогічної допомоги учнівському самоврядуванню є:

забезпечення реальних прав та обов’язків органів самоврядування;

підвищення довіри педагогів до рішень учнівського колективу, його органів самоврядування;

цілеспрямоване навчання учнів складній справі організації життя учнівського колективу, управління справами школи.

У кожному класному колективі діє своя модель учнівського самоврядування, яка взаємодіє зі структурою загальношкільної моделі,
чіткий розподіл доручень між членами класу та консультативне педагогічне керівництво з боку класного керівника 

Члени учнівського самоврядування та актив дитячого об’єднання "Соколи", положення про діяльність якого затверджено наказом по школі № 74 від 04.04.2012, беруть активну участь у волонтерській діяльності в рамках благодійного проекту «Якщо не ти, то хто?» (наказ по школі № 236 від 07.09.2015)

Щороку зростає роль учнівського самоврядування щодо організації та проведення загальношкільних заходів, змістовного дозвілля учнів, оцінювання результативності участі класних колективів у конкурсах та акціях. «Положення про рейтинг участі учнівських колективів у громадському житті школи» (№ 228 від 31.12.2010).

Результатом діяльності учнівського самоврядування став процес демократизації шкільного життя, створення позитивної, доброзичливої атмосфери в школі.

Значно збільшилася кількість учнів, які активно працюють у самоврядних органах. Посади голів центрів  та заступників стали надзвичайно престижними і часто учні, що їх посідають, мають ознаки формального та неформального лідера.

Змінились також види діяльності, у яких би хотіли брати участь члени самоврядування. Якщо на початковому етапі це були розважальні програми, дискотеки, то зараз це учнівські проекти, доброчинні акції,квести, флеш -моби

Школа керується інтересами та потребами дітей, бо прагне стати улюбленим місцем, де учні не лише навчаються, але й живуть повноцінним і духовним життям. Через шкільне самоврядування відбувається і процес підготовки майбутніх активних громадян демократичної держави.

Умови ефективної діяльності учнівського самоврядування:

1) подолання формалізму в діяльності учнівського самоврядування та педагогічного керівництва ним. Воно має виконувати конкретні справи, з його рішеннями повинен рахуватися і педагогічний колектив, і дирекція школи, а не вважати їх дитячими забавами;

2) залучення членів самоврядування до процесу оновлення змісту діяльності школи, боротьби з негативними явищами в середовищі учнів. Вони повинні активно допомагати педагогам використовувати нові форми виховної роботи з учнями, включатись до виховної роботи щодо запобігання та подолання серед школярів куріння, вживання алкоголю та наркотиків;

3) надання самоврядуванню реальних прав і обов’язків. Слід чітко визначити, за які питання шкільного життя та діяльності відповідає учнівське самоврядування, які конкретні права та обов’язки має кожен учень;

4) відбір до органів самоврядування найавторитетніших лідерів учнівського колективу, які мають бути взірцем для вихованців щодо ставлення до своїх учнівських обов’язків;

5) прагнення до розширення цих органів. За таких умов зростає кількість вихованців, які підтримують вимоги педагогічного колективу, більшій кількості учнів прищеплюють смак до суспільно-корисної діяльності, створюють можливості для уникнення перевантажень активних учнів, у залучених до громадської роботи вихованців виявляються нові аспекти їх особистості, які знайшли простір для свого розвитку;

6) повага педагогів до самостійних рішень учнівського колективу та його органів, ненав’язування учням своєї волі у справах, які є компетенцією самоврядування;

7) кваліфікована, тактовна педагогічна допомога учнівському активу, навчання його складної справи управління;

8) практикування в дитячому колективі зміни функцій керівника та підлеглого. Тривале перебування школяра на керівній посаді може призвести до формування у нього небажаних якостей (зверхності, зазнайства тощо). Тому педагогічно доцільно, щоб у роботі органів учнівського самоврядування брало участь якомога більше учнів, щоб воно постійно оновлювалося. Це дасть змогу чималій частині школярів набути організаторських навичок;

9) систематичне звітування членів самоврядування перед колективом, що дає можливість здійснювати контроль за їхньою діяльністю, сприяє її поліпшенню, а також запобігає можливим зловживанням становищем у колективі.

І так, основні завдання, які вирішує учнівське самоврядування:

1. Сприяє навчальній та творчій діяльності учнів.

2. Формує особистість з глибоко усвідомленою гро­мадянською позицією.

3. Забезпечує комплексний виховний вилив на учнів шляхом їх залучення до усвідомленої і систематичної участі у вирішенні важливих питань життя класу та школи.

4. Формує ініціативну, здатну приймати нестандартні рішення, особистість.

5. Забезпечує захист прав і інтересів учнів.

6. Створює широке поле можливостей для самореалізації школярів в конкретних справах.

6. Виховує почуття власної гідності, вчить досягати індивідуальної та суспільної мети.

7. Відвертає дітей від асоціальних форм поведінки.

Організація учнівського самоврядування в дитя­чому колективі надзвичайно складний і багатопла­новий процес. Він вимагає від педагогічного колективу значних колективних зусиль, єдності в цій роботі.

Головними вимогами для успішного розвитку учнівського самоврядування мають бути:

• зацікавленість у його розвитку адміністрації, пе­дагогічного колективу та більшості учнів;

• чіткий розподіл обов’язків по керівництву орга­нами учнівського самоврядування;

• оптимальна структура учнівського самоврядування з урахуванням специфіки навчального закладу;

• чітка система роботи учнівського самоврядування в масштабі школи (єдина докумен­тація, вимоги, дні засідань):

• організація системи змагань через органи учнівського самоврядування;

• гласність у його роботі (стенди підсумків зма­гань, стінгазети, бюлетені тощо):

• нагородження, заохочення переможців через систему роботи учнівського самоврядування.

• систематичне навчання організаторській діяльності його активу.

Висновок: за самоврядуванням майбутнє, бо саме тут кожен може реалізуватись у певній об­ласті. Кожен зможе відчути соціальну значимість.